“Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток, щоб робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пильні, щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбутньому, щоб прийняти правдиве життя”. 1 Тимофія 6:17-19
Писання говорить, що Бог дає нам усе щедро на спожиток. І якщо уважно ще раз перечитати це місце, то стає зрозумілим, що Бог щедро дає тим, хто надію кладе на Нього, а не на багатство непевне.
Бог дає не лиш щедро, але дає щедро нам усе на спожиток. Тобто, коли ми кладемо надію на Бога, а не на гроші, то з радістю будемо споживати те, що Бог нам дає. А якщо ж ми кладемо надію на багатство, на гроші, то замість того, щоб це все споживати й насолоджуватися, ми ці гроші збираємо й складаємо. (прочитайте ще раз уважно цей абзац, читайте аж поки не зрозумієте)
“Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, - то це Божий дарунок!” Еклезіястова 5:18
Виявляється, мати багатство й маєтки це ще не все. Потрібно мати владу споживати із того, та брати свою частку, тішитися своїм трудом. І все це Божий дарунок!
Я поясню, що все це означає.
Зверніть увагу на слова “свою частку”, це означає, що не все зароблене нами, є повністю нашим. Із цього всього ми повинні вичислити свою частку, а все остальне віддати. Кому й куди віддати? Найперше, віддай Богові десятину, потім щедро пожертвуй – дай на Євангелізацію, щедру милостиню, благослови когось. А всіма остальними грошима користуйся, але і тут потрібна мудрість.
Без влади споживати, брати свою частку та тішитися своїм трудом, ми не зможемо насолоджуватися тим, що маємо! (прочитайте ще раз уважно це речення)
“Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому, - і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син – і немає нічого у нього в руці: як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!..
І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, - і яка йому користь, що трудився на вітер?
А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку й хвороби та люті…” Еклезіястова 5:11-16
Якщо ми не служитимемо своїми грошима, своїм багатством Богові, то темнота, багато смутку, хвороб та лють з’їсть всю нашу насолоду.
Влада споживати, брати свою частку, та тішитися своїм трудом – це Божий дарунок!
Багато людей є обманутими, багато працюють, але мало мають насолоди, або взагалі її не мають. І все це із-за неправильного мислення.
Давайте повернемося до післання до Тимофія, яке ми читали на початку. “Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток, щоб робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пильні”.
Бог дає нам усе на спожиток! Це не для того, щоб ми економили на їжі, одязі та на всьому іншому, але щоб споживали, насолоджувалися! І дає нам Господь усе найперше для того, щоб ми робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пильні.
Бог щедрий і Він хоче, щоб його діти були похожі на Нього. “Щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбутньому, щоб прийняти правдиве життя”.
Збирати собі скарб на землі – це є неправильно, ми повинні збирати собі скарб на небі.
“Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.
Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.
Бо де скарб твій, - там буде й серце твоє!” Матвія 6:19-21
“Бог же до нього прорік: “Нерозумний, - ночі цієї душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготував?”… Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога”. Луки 12:20, 21
Ми повинні збирати! Ми повинні багатіти! Але збирати скарб на небі і багатіти добрими ділами.
Коли ми так житимемо, то наше життя буде благословенним і щасливим.
Я не маю рахунку в банку на землі, не маю вдома сотні доларів, не говорячи вже про тисячі. Але живу, їм на багато краще ніж ті, що мають гроші. Знаю таких людей (а їх багато), що мають долари, але економлять на всьому, постійно плачуть, які в них великі розходи.
Розумні люди зберігають свої гроші в надійному банку і я відношуся саме до таких людей, бо вкладаю свої гроші в небесний банк. Ті гроші, що приходять до мене я ділю на половину, половину віддаю, а половиною насолоджуюся. Бог дав мені мудрість вичислити свою частку і він же дав мені владу брати її, споживати із того, та тішитися своїм трудом. Алілуя! Я живу дуже добре і це життя – то Божий дарунок!
Люди, що кладуть надію на гроші, а не на Бога, бояться їх віддавати та тратити, бо це їхній гарант. Але це великий обман диявола – мати гроші, а жити так, як нібито їх немає, бо ж вони лежать, а ви живете не з них і не на них. Замість того, щоб молитися на ті 100 доларів, почни їх віддавати, тратити, багатіти добрими ділами і ти побачиш, як це здорово. Замість 100 прийде багато раз по 100, ти матимеш насолоду! Алілуя!
“Бо людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудрість, і пізнання, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, - щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем”. Еклезіястова 2:26
“Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми:
Ось людина, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і нестачі ні в чому, чого зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав влади їй те споживати, - бо чужа людина те поїсть:
Це марнота й недуга тяжка!..” Еклезіястова 6:2
Це відноситься до бізнесменів, якими рухає любов до грошей. Люди заробляють і вкладають, заробляють і вкладають. Вони не можуть насолоджуватися заробленим, бо потрібно вложувати в нові бізнес-проекти. І як правило, цьому не буде ніколи кінця.
Такі люди вміють заробляти, але не вміють правильно розпоряджатися заробленим. Не мають влади, бо Бог їм її не дав, споживати та користуватися заробленим.
І я скажу вам, що це на багато гірше і досадніше за те, якби ти майже нічого не мав би. А так ти маєш, але не можеш тішитися та насолоджуватися тим, що нібито маєш.
Не важно, скільки і чого ти маєш, але якщо тобі Бог не дав влади це споживати, то ти насправді нічого не маєш!
Кожній людині, кожному бізнесмену необхідне здорове навчання. Без цього ніяке багатство тобі не принесе насолоди і задоволення.
Юрий Рабый,
Кузнецовск Украина
Хочу пробуждения, ищу, молюсь об этом с 1991 года! Живу в Кузнецовске Ровенской области, Украина e-mail автора: urran@ukr.net
Прочитано 8462 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Планы Бытия - Антон Пишу о том, что узнал из практики. Однажды, помню - ночью проснулся, но как оказалось - не в физическом теле, а в тонком. Стал поправлять одеяло рукой - а рука сквозь одеяло проходит и захватить не может. Тогда я осознал, что проснулся в эфирном теле - и бысро решил проснуться в физическом, потому что испугался за физическое, думая, что оно умерло. Так было, как было и нападение дьявола однажды - он с силой схватил меня, что трудно было пошевелиться - и я мысленно мечом отсек ему руку... он, рыча от боли - удалился. Мы все бывает сталкиваемся с этими явлениями, но важно Знание Себя, чтобы их понять, и свое предназначение!
Публицистика : Архимандрит Даниил (Сарычев) - Девятова Светлана 8 сентября 2006 года в 22 часа 45 минут мирно отошел ко Господу старец Даниил, старейший насельник московского Донского монастыря архимандрит Даниил (Сарычев).
В конце апреля 2006 года мне посчастливилось встретиться с архимандритом Даниилом. (К старцу Даниилу уже почти никого не пускали, после болезни он был очень слаб.) К весне 2006 года книга о православных старцах уже была сдана в московское издательство «Артос-Медиа», мы приступили к работе над второй частью о православных старицах. Рассказывая о схимонахине Любови, мы планировали упомянуть и о том, что блаженная старица Любовь в 1995 году встречалась с архимандритом Даниилом, хотелось немного рассказать и самом старце Данииле. Отцу Дмитрию Шпанько удалось договориться о встрече, но в самый последний момент встречу отменили, но дозвониться до меня и сообщить об этом не смогли, поэтому 30 апреля я приехала в монастырь (заранее), но в назначенный час никого не встретила. Я долго молилась у раки Святителя Тихона, и уверена, что именно по молитвам святого, спустя 2 часа попала в келью старца Даниила, где, по милости Божией, удостоилась получить благословение великого старца, и разделить праздничную трапезу с ним и его духовными чадами.
Нужно признаться, что за три дня до этого, во время обострения язвенной болезни, я не могла вообще принимать пишу, укрепляла себя лишь святой водой, просфорой, да монастырскими сухариками. Старец Даниил благословил есть вместе со всеми, по послушанию съела всё и исцелилась. (В тот день вечером я ждала очередного приступа боли, но всё прошло, на утро я могла уже кушать всё спокойно.) Слава Богу, за всё!
Вечером 21 сентября 2006 года, когда очерк о старце Данииле был в основном готов, внезапно наступило полное изнеможение - долго молилась лёжа, когда силы начали возвращаться, встала, подошла к шкафу с иконами и ощутила благоухание. Благоухала в правом нижнем углу бумажная икона Донской Божией Матери, купленная примерно в конце1991- начале 1992 года в Донском монастыре. (На обратной стороне иконы было написано –«400 лет основания Свято-Донского Ставропигиального монастыря (1591-1991г.г.)». Эта бумажная икона и Курская-Коренная икона Божией Матери «Знамение» (которую мне удалось в своё время приложить к чудотворной иконе), чудом уцелели во время пожара в 1995 году, когда от зажжённой свечи сгорели у меня дома на полке даже иконы приклеенные к деревянной основе. Взглянув на обратную сторону иконы, я вспомнила, как пятнадцать лет назад впервые пришла в Донской монастырь и подошла, как и все верующие, находящиеся около храма, к старцу Даниилу, который только что вышел из храма (в это время многие верующие устремились к нему и стали просить благословения). Благодарю Господа, что удостоилась встретиться со старцем Данилом вновь весной 2006 года.
